Малювати картини руками не можна,
Лише серцем, що б’є у душі..
В тій, де мешкає дивний художник,
Що натхнення черпає в собі.
Хтось творить красу словом, хтось звуком, а хтось – кольорами. Вона, краса, так необхідна нам сьогодні, для того, щоб легше сприймати наш непростий світ, непросте сьогодення. Ось чому море емоцій викликала персональна виставка художника Ізюмщини Володимира Івановича Костенка, яку організувала 18 березня в «Ізюмському вернісажі» міська громадська організація об’єднання художників і майстрів народної творчості Ізюмщини, головою якої є В.І.Федоренко, теж художник нашого краю. Він і відкрив цю виставку.
Ведуча заходу, директор Ізюмського РОМЦ Олена Буровцева, душевно і красиво розпочала розповідь про творчий та життєвий шлях Володимира Івановича, про його любов до життя і світу, без якої не було б таких неймовірних картин. Отже, все починається з любові. 36 картин, які було представлено на персональній виставці, - це доказ цій простій і мудрій істині. З 5 років стала займатися малюванням ця талановита людина. Спочатку крейдою, бо не було фарб, пізніше – більш професійно – в кольорах. «Мій хист малювати – то від мами, яка, пам’ятаю, розмальовувала і стіни в хаті, і піч», - говорить Володимир Іванович. Більше ніж будь-хто з нас дорожить він і своїм родом, і своїм містом, і селом (бо мешкає в селі Ковалівка), людьми, серед яких живе, природою і її образами. Дивилася на його картини і подумала – яке щастя, що у нас є такий місцевий геній. Він вражає своєю життєвою простотою, відвертістю і скромністю. В його пейзажах вражає неповторність і глибина сприйняття навколишньої природи, відчувається, що багато робіт пов’язані з особистими переживаннями автора. Наш погляд поступово переходить із одного полотна на інше, від них неможливо відвести очей. Згадується виставка його картин, яка експонувалася в центральній районній бібліотеці декілька років тому. Вже тоді відчувалося емоційне сприйняття його таланту відвідувачами виставки. Ми і сьогодні захоплюємося картинами, які подарував бібліотеці Володимир Іванович. Особливо хочеться відзначити те, що свої роботи він не продає, а із щирістю дарує людям.
На адресу Володимира Івановича прозвучало багато слів подяки і захоплення його талантом. У своїх виступах начальник міського управління культури О. Яснова, директор художньої школи К. Мілкін, журналіст І. Шевченко, художник і поет, книговидавець Є. Сипков та інші зазначили, що творчість для Володимир Івановича не просто засіб висловити пережите, побачене, то доля, яка веде його шляхами до вершини, без якої його життя не повноцінне. Свої вірші для художника прочитали місцеві поети Н. Карпенко, Б. Диченський. Засвідчити свою шану художнику-колезі приїхав із села Студенок І. Ковальов.
Ми горді тим, що маємо змогу спілкуватися з цією світлою, доброю, талановитою людиною. Його картини навчають наших дітей сприймати і берегти красу природи, сенс людського життя. Тож, бажаємо Володимиру Івановичу, щоб наша любов і шана були йому щоденною підтримкою і давали наснагу, віру і надію.
Директор Ізюмської центральної районної бібліотеки,
заслужений працівник культури України В. Лисаченко.
|