Мой сайт

На Луганщині поблизу Лисичанська мені довелось побувати в 22 ОМПБ (окремий мотопіхотний батальйон) на опорному пункті

першої лінії оборони. Командир роти – капітан Шелест Юрій Юрійович. Це кадровий офіцер, будучи на пенсії працював в Ізюмській РДА держадміністратором. Хоча його й не відпускали з роботи, але все ж таки пішов воювати добровольцем у серпні 2014 році. З часом командування батальйону подавало документи для присвоєння чергового звання «майор», але вони в верхах десь загубились.

Бліндажі, траншеї, наволочений чорнозем і тиша. Така декорація сьогоднішньої дійсної війни. Як би не називали цю війну: АТО, гібридна війна – це війна... Опорний пункт на першій лінії оборони - це невеличкий клаптик луганського чорнозему на висотці 207, у який зарився підрозділ, а довкруги - лише поля, що продуваються холодним вітром. Сніг і морозець дають можливість вільно пройтись по території, а у відлигу в грязюці мабуть ноги не витягнеш. В бліндажах більш менш тепло, коли топляться волонтерські буржуйки. На перший погляд умови для життя важкі, але продуманий порядок, функціональність кожного клаптика "господарства" капітана Шелеста залишили приємні враження. До цього мені зустрічались значно гірші опорні пункти.

Навіть спортивний майданчик організували з підручних матеріалів. Спортивні бруси, турнік, штанга з дерев’яних колод для накачки пресу. В окремому бліндажі, поділеному навпіл, кухня та їдальня. В їдальні стоїть ще ялинка, на стінах – дитячі малюнки, також висить портрет Міністра оборони, генерала армії Полторака.

Як вдається в цих земляних спорудах-норах підтримувати порядок і чистоту - один Бог знає. Може тому, що хлопці не сидять без діла - несуть службу.

До речі, ми привезли хлопцям гостинці зі славного села Бугаївка - помаранчі, молоко, рибу, яловичину, солодощі, консервацію та інше. А також газети та книжки, дитячі малюнки.

Якщо поглянути на горизонт до териконів - там «сепари», наполовину з російськими кадровими військовими. Тільки повернувшись з поїздки, розглядаючи світлини на комп’ютері, при збільшенні розгледів укріплення і траншеї ворога. За териконами стоїть біля двох десятків танків та САУ, за даними розвідки. Задача першої лінії оборони протриматися, поки артилерія не займе свої позиції, поки другу лінію оборони приведуть в повну бойову готовність. Друга лінія оборони за два поля позаду. Там бліндажі більш надійні - з бетону у три накати. У хлопців з "господарства" Шелеста є чим стріляти. Вся зброя справна, заряджена. Міномети згідно з мінськими домовленостями у них забрали. Тікати тут нікуди - кругом рівнесенькі поля, видно кожного як на долоні - перестріляють як зайців. Слава Богу, що на цій ділянці сьогодні затишшя. Але під кінець дня все ж пролунав вибух десь за кілометр від нас. Клуби диму підіймалися догори. Військові припускали, що то вибухнула протитанкова міна на мінному полі.

  Член спілки краєзнавців України, Член спілки журналістів Леонід Щибря