Листопад неначебто спокутував провину вересня та жовтня, що цього року були аж занадто посушливими, як для осінніх місяців. Вже кілька днів поспіль періодично йшли дощі – проливні або легенькі, затяжні. І сьогодні небо приготувалось пролитися дощем, хоча зважаючи на дату то вже були б рясні сльози за Героями Небесної Сотні та всіма загиблими на війни на Сході України.
Біля пам’ятника Тарасу Шевченко цього дня проводилось два заходи. Перший – офіційний, організований владою. А тому й більш численний, що для Ізюма, в принципі, звично. Другий – організований громадськими активістами, учасниками ГО «Ізюмський Шлях» та Громадська Варта, учасники АТО, просто небайдужими ізюмчанами.
Гідність. Свобода. Майбутнє
Людей було не так вже й багато. Проте все було реально, щиро, без пафосу. Люди спілкувалися на рівних, згадували тяжкі сторінки новітньої історії України. Та погоджувалися – були здобуті не лише Гідність та Свобода, але й Майбутнє.
А потім на віче було піднято питання декомунізації – виконання важливого Закона України, який покликаний остаточно одержати перемогу у ідеологічній війні, боротьбі за мозки та душі.
Декомунізація стоп?
До речі, місто проведення віче вибрано невипадково. Тарас Шевченко довгий час залишається чи не єдиним у місті, хто постійно протистоїть Леніну – стоячи навпроти ката він немовби намагається спопелити того разом з постаментом.
Навесні пройшли громадські слухання щодо подальшої долі Леніна, але вони були добре організовані та зрежисовані міською владою та місцевими комуністами. Патріотичні сили на слуханнях були представлені нечисленною групою, а тому не змогли протистояти добре організованій групі прихильників комуністичної ідеології. Цікаво, що навіть ті, хто вже тоді, навесні, завуальовано починав передвиборчі перегони під патріотичними гаслами, зібрання проігнорував. А іноді навіть лунали заклики – зараз не час підіймати це питання. Напевне, намагалися грати на почуттях електорату. Як результат – постамент ката й досі лишається стирчати серед головної площі міста.
Закон про декомунізацію в Ізюмі й досі не виконується, хоча на календарі вже 21 листопада, влада змінилась, але навіть у Харкові, де знову керує Геннадій Кернес, напередодні було прийнято рішення про переймування вулиць та площ. Так, рішення теж має певні питання, але....!
Ізюму не до того – спочатку були вибори, тепер боротьба за посади. Відбулося вже дві сесії міської ради, а крісла та портфелі й досі остаточно нерозподілені – тривають сперечання навіть за Регламент міської ради.
Обґрунтовані пропозиції
Викладач історії Ізюмського ліцею, краєзнавець Віталій Носачов ще кілька місяців тому запропонував свій проект переймування вулиць міста. Проект визвав певний резонанс. Звісно, що в нього було багато противників, що не стало несподіванкою, зважаючи особливості міста. Але добре що до обговорення приєдналися й місцеві краєзнавці, серед яких відомий у місці знавець рідного краю Леонід Щибря, історики, люди небайдужі.
Проте 21 листопада все наближувалось, але ніхто нічого конкретного не робив. Принаймні інформації про роботу у цьому напрямку й досі немає.
Можливо, зараз або трохи пізніше з’явиться ця інформація, ще в образливій формі, мовляв, насправді багато чого зроблено, просто цього ніхто не бажає помічати. Щось, якщо так станеться, це теж не буде дивиною – тут так звикли реагувати на будь які зауваження та прикривати власні промахи.
За основу своєї роботи Віталій Носачов взяв історичні назви вулиць та провулків, а в деяких випадках орієнтувався на новітні події та вклад у життя міста ізюмчан. То ж, у пропозиціях є вулиця імені ізюмського поета Мирошниченка, є вулиця відомого поета Стуса, є вулиця Олени Теліги, а є й нейтральні назви, що не мають відношення ні до певних осіб, не до певних історичних подій.
Рішення віче: «Перейменувати!»
Віче постановило – прийняти пропозиції, надані місцевими істориками, за основу та передати цей проект місцевій владі на обговорення. Під резолюцією віче підписалися присутні.
Що саме з цього вийде – побачимо вже найближчого часу. Але ініціативна частина ізюмської громади зробила вагомий крок у справі декомунізації.
 
 
артор МИКОЛА БІЛОНОГОВ
Відео ( запис ustream.tv )
фото Леонид Щибря
|